У 2018/2019 навчальному році вивчення інформатики у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за навчальними програмами для учнів 5-9 класів, які розміщено на
Учні 9-х класів будуть вперше працювати за програмою, розробленою відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. Варто зауважити, що ця навчальна програма не зазнала жодних змін протягом останнього року.
У 9 класі завершується вивчення курсу інформатики в основній школі. Тому значну увагу слід приділяти узагальненню й повторенню матеріалу, повноцінному й цілісному формуванню ІТ-компетентностей. Так, теми «Інформаційні технології у суспільстві» та «Основи інформаційної безпеки» завершують змістову лінію «Інформація, інформаційні процеси, системи, технології». Хоча певний матеріал із цих тем, такий як «інформаційні процеси та системи», «апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи», учні вже вивчали у попередніх класах, у 9 класі його слід пройти на глибшому рівні, з урахуванням того, що у 8 класі вивчалися основні поняття кодування інформації та вимірювання довжини двійкових повідомлень. Також особливу увагу у згаданих темах слід приділити суспільному значенню інформаційних технологій, етичним і правовим аспектам спільного використання інформаційних продуктів.
Загалом, спільне використання інформаційних систем і продуктів є наскрізною лінією в 9 класі, що розкривається в темах «Комп’ютерні презентації» (через демонстрацію презентації перед аудиторією і її спільне обговорення), «Комп’ютерне моделювання» (колективне складання карт знань) та «Створення персонального навчального середовища» (елемент середовища колективної взаємодії в мережі Інтернет).
У разі спільного використання інформаційних систем і продуктів важливим є вміння грамотно й переконливо подати інформацію, виховання якого є іншою наскрізною лінією курсу в 9 класі, що розкривається в темах «Комп’ютерні презентації», «Комп’ютерні публікації» та «Комп’ютерна графіка. Векторний графічний редактор». Оскільки в комп’ютерних презентаціях і публікаціях використовуються векторні графічні об’єкти, то, за бажанням вчителя, тему «Комп’ютерна графіка. Векторний графічний редактор» можна вивчати до презентацій і публікацій.
Темою «Табличні величини та алгоритми їх опрацювання» завершується вивчення змістової лінії основ алгоритмізації та програмування в основній школі. Йдеться про алгоритми роботи з масивами чи аналогічними структурами даних. Ще до початку вивчення теми учні повинні розуміти призначення цих алгоритмів та вміти застосовувати їх до розв’язання задач, оскільки цей матеріал вивчався в темі «Технології опрацювання числових даних у середовищі табличного процесора» у 8 класі. На ці знання потрібно спиратися та актуалізувати їх. Вдалим методичним прийомом може бути також розгляд рядка чи стовпця електронної таблиці як прикладу одновимірного масиву. Отже, вивчення даної теми полягає в розкритті та програмуванні змісту алгоритмів, які учні вже вміють застосовувати в іншому програмному середовищі. Це стосується і такого матеріалу, як «Візуалізація елементів табличної величини за допомогою графічних примітивів», що передбачає побудову графіка чи гістограми програмним шляхом. Що стосується введення та виведення табличних величин, то, хоча в навчальній програмі пропонується застосовувати для цього багаторядкове текстове поле, вчитель може вибрати й інші засоби, якщо це буде доцільним з огляду на особливості мови та середовища програмування.
Організація сучасного уроку
інформатики
Методика
проведення кожного уроку з інформатики визначається вчителем з урахуванням
того, що обов’язковою передумовою успішного виконання вимог програми є
практична діяльність учнів з індивідуальним доступом кожного учня до роботи з
персональним комп’ютером.
При
плануванні та підготовці до уроків вчителю
варто зважати на основні принципи шкільної інформатики:
1.
застосування на практиці отриманих
знань та навичок, розвиток предметних та ключових компетентностей учнів;
2.
спрямованість на реальне життя та
інтеграцію з іншими предметами;
3.
активне навчання та творчість;
4.
інновації як в освіті, так і в технологіях;
5.
спільна навчальна діяльність через
роботу в парах та малих групах;
6.
створення нових інформаційних
продуктів та пошук нових знань;
7.
вільний вибір програмних засобів та
онлайн-сервісів для навчальної та практичної діяльності, у тому числі можливість
використання вільно поширюваного програмного забезпечення як альтернативи
пропрієтарним програмним продуктам;
8.
використання безпечних веб-середовищ
та дотримання конфіденційності мережевої особистості учнів;
9.
дотримання авторських прав
розробників програм, добропорядне використання контенту.
Важливим
чинником розвитку ключових компетентностей є інтегрованість змісту уроку
інформатики, яка передбачає:
·
проблемну орієнтованість
пропонованих на уроках завдань, що стимулює дискусію, обговорення, пошук різних
джерел інформації, зіткнення думок і переконань;
·
пов’язаність змісту уроку з реальним
життям;
·
практичну значущість інформації, що
має знаходити підтвердження через реальні факти та в змодельованих на уроці
ситуаціях.
Ключові
компетентності можна розвивати через відповідні форми роботи, які відображають
комунікативно-діяльнісний підхід до навчального процесу.
Для цього
потрібно використовувати:
·
інтерактивні форми та методи роботи,
які забезпечують активну діяльність учнів у процесі опанування навчального матеріалу;
·
кооперативне навчання, під час якого
формуються соціальні вміння, лідерські якості;
·
рольові та ділові ігри, які
допомагають побачити світ і себе в ньому, підвищують самооцінку та попит на
інновації;
·
проектні технології, завдяки яким в
учнів формується проектне мислення, почуття відповідальності та досвід
цілеспрямованої співпраці, вони вчаться застосовувати знання на практиці,
працювати в команді над конкретним завданням, презентувати свої результати;
·
методи змішаного навчання, які
поєднують у собі традиційне й дистанційне навчання та найбільш відповідають
інтересам і уподобанням учнів, які живуть у період стрімкого
інформаційно-технологічного розвитку суспільства;
·
звернення до досвіду учнів, що
гарантує перетворення кожного учня на справжнього учасника навчально-виховного
процесу, співтворця й конструктора нових знань;
·
відповідні форми оцінювання, а саме:
самооцінювання, яке формує здатність до самоаналізу, спостережливість за собою,
вміння бачити та визнавати перед собою власні помилки; взаємооцінювання, що
виховує відкритість до критики з боку інших, здатність відокремлювати об’єкт
від суб’єкта оцінювання, вміння слухати, аналізувати й порівнювати.
Планування
та організація навчальної діяльності проводиться на основі базових цінностей,
загальних компетенцій, з урахуванням цілей, змісту та очікуваних результатів
навчання, які зазначені в навчальних програмах, підтримки інтеграції з іншими
предметами та суб’єктами навчальної діяльності, змістовими лініями курсу
інформатики. Очікувані результати навчання вчитель визначає відповідно до
складових компетентностей, зазначених у програмі з інформатики.
Програма не
обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість
вибору та розподілу навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних
засобів навчання. Вона не встановлює кількість годин та порядок вивчення тем у
рамках навчального року, а лише вказує на очікувані результати навчання та
зміст навчального матеріалу, вивчення якого є об’єктом тематичного оцінювання.
Вчитель може розподіляти навчальний час на власний розсуд, враховуючи
особливості наявного матеріально-технічного забезпечення, попередній досвід,
рівень знань учнів та інші фактори. За необхідності вчитель може змінювати
порядок вивчення тем, не порушуючи змістових та логічних зв’язків між ними та
враховуючи, що на вивчення змістової лінії «Алгоритми та програми» має
приділятися не менше 40% загального навчального часу в 5-8 класах і не
менше 30% навчального часу в 9 класі.
Звертаємо
увагу на те, що хоча з програми вилучені розділи узагальнення та повторення
матеріалу, а також резервні години, учитель може передбачити необхідний, на
його думку, час для повторення як на початку, так і наприкінці навчального року
або семестра (триместра).
У практичних
завданнях слід передбачати використання актуального для учнів змістового
матеріалу й завдань з інших предметних областей.
Проектну
діяльність та розв’язування компетентнісних задач у програмі інформатики можна
застосовувати під час вивчення різних тем. Виконання навчальних проектів
дозволяє вчителю розширити рамки теми, а учневі – проявити свої творчі
здібності. Проектні завдання в курсі інформатики виконуються в невеликих
групах, а компетентнісні завдання — індивідуально. У такий спосіб учням
надається можливість практичного використання отриманих у межах теми (курсу)
умінь. Результати такої діяльності мають бути представлені у вигляді
закінченого інформаційного продукту для того, щоб учні могли порівнювати свої
роботи і навчатись один в одного під час публічної презентації виконаних робіт
перед класом. Під час представлення проекту оцінюється:
·
планування дослідження, творчість і
раціональність запропонованого розв’язання;
·
досягнення результатів навчання та
компетенцій;
·
технічні характеристики, естетика і
оригінальність розроблених матеріалів;
·
розвиток та самонавчання учня.
Компетентнісно-орієнтовані
завдання у своєму змісті містять:
·
мотивацію (стимул), що є введенням у
проблему (практично-орієнтовану) і відповідає на запитання «з якою метою треба
це робити?».
·
Формулювання завдання – відповідає
на запитання «що саме треба зробити?». Учень має чітко визначити для себе суть
завдання: відповісти на запитання, систематизувати початкові дані, підібрати
необхідні інформаційні ресурси та програмні засоби, оцінити доцільність їх використання
тощо.
·
Інформацію (додаткову), необхідну
для розв’язання задачі. Ця частина відповідає на запитання «чому?».
·
Перевірку (критерії) – результат
виконання – відповідає на запитання «що, в якій формі треба зазначити?».
У процесі
вивчення інформатики у старшій школі важливим фактором є самостійна навчальна
діяльність учнів у способі навчання, у способі перенесення учнями результатів
навчання на більш широкий контекст. Тому потрібно надавати учням можливість
вчитися самостійно та разом з іншими учасниками освітнього процесу
(індивідуальні, парні та групові роботи) для підтримки їх активності. Під час
самостійної навчальної діяльності формується особиста відповідальність учня за
вибір засобів інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення навчальних
цілей. Вони дають можливість індивідуалізувати процес навчання та об’єднати
різноманітні види роботи – групову, самостійну, дистанційну.
Оцінювання навчальних
досягнень учнів
Варто
враховувати, що впровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення
технологій контролю й оцінювання: з оцінювання предметних знань, умінь і
навичок до оцінювання компетентностей, зокрема готовності і здатності учнів
застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.
Тепер об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики є
рівень розвитку їх компетентностей, які інтегрують знання, вміння, навички,
досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої
дійсності. При оцінюванні навчально-пізнавальної діяльності учнів варто
збалансовано оцінювати всі три компоненти, що відповідають складникам
компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний
(ставлення). Навчальна програма розрахована на те, що при вивченні кожної теми
формуються як технологічні навички/уміння, так і ціннісне ставлення до сучасних
інформаційних технологій та їх впливу на суспільство та особистість. Знаннєвий
складник включає перелік обов’язкових термінів і понять, якими учень
оперуватиме після вивчення кожної теми.
Формами
оцінювання в інформатиці можуть бути:
·
виконання завдань практичного
змісту;
·
тестування за допомогою програмних
засобів або онлайнових сервісів;
·
врахування особистих досягнень в
опануванні інформаційних технологій;
·
співбесіда (інтерв’ю) як доповнення
до тестування або практичної роботи;
·
взаємоконтроль учнів у парах або
групах та самооцінка.
Організація діяльності на уроках
інформатики
Умови
навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового
матеріалу та відповідати вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників
освітнього процесу, наведеним в Державних санітарних правилах і нормах
влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, Правилах пожежної безпеки для
навчальних закладів та установ системи освіти України та Правилах безпеки під
час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної
середньої освіти. Обладнання навчального приміщення (класу, кабінету) має відповідати
вимогам (технічним, педагогічним тощо) Положення про кабінет інформатики та
інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних
закладів, Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної,
середньої та професійної освіти (наказ МОН від 2 листопада 2017 року
№ 1440).
Відповідно
до листа МОН від 17.07.2013 № 1/9-497 «Про використання
Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи
у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
загальноосвітніх навчальних закладів» щороку перед початком роботи учнів у
кабінеті інформатики учитель проводить первинний інструктаж з безпеки
життєдіяльності, який знайомить учнів з правилами поведінки в кабінеті.
Звертаємо
увагу, що Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання
кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на
персональних комп’ютерах ДСанПіН 5.5.6.009-98» втратили чинність на
підставі наказу МОЗ від 26.06.2017 № 709. Це, зокрема, означає, що
тривалість безперервної роботи за комп’ютером учнів нормативно не
регламентується.
Перелік деяких корисних ресурсів для самоосвіти учнів
Електронні підручники, курси:
Ресурси для навчання програмуванню
http://scratch.mit.edu/projects/editor
Відповідно до навчальної програми у 9 класі вивчаються наступні теми:
- Інформаційні технології у суспільстві
- Мережеві технології
- Комп'ютерні презентації
- Основи інформаційної безпеки
- Комп’ютерне моделювання
- Табличні величини та алгоритми їх опрацювання
- Комп’ютерні публікації
- Комп’ютерна графіка. Векторний графічний редактор
- Створення персонального навчального середовища
- Розв’язування компетентнісних задач
- Виконання колективного навчального проекту
Оскільки деякі теми планується до вивчення протягом 3-5 уроків, то відповідно до методичних рекомендацій пропонуємо тематичне оцінювання здійснювати наступним чином:
- тематичне оцінювання 1 (тема 1, 2);
- тематичне оцінювання 2 (тема 3);
- тематичне оцінювання 3 (тема 4, 5);
- тематичне оцінювання 4 (тема 6);
- тематичне оцінювання 5 (тема 7);
- тематичне оцінювання 6 (тема 8);
- тематичне оцінювання 7 (тема 9);
- тематичне оцінювання 8 (тема 10);
- тематичне оцінювання 9 (тема 11).
У програмі передбачено виконання 13 практичних робіт, виконання компетентнісних завдань та проектів.
Завантажити тематичне планування можна за посиланням:
В плануванні подано сторінки підручника, який виданий в УОВЦ "Оріон" та уже відвантажений для доставки до областей. Автори не готували зошита для практичних робіт - усі матеріали будуть на сторінка блогу. Цими матеріалами, які файлами заготовками можна буде скористатись для реалізації навчальних цілей з посиланням на авторів. Нагадуємо, що усі матеріали захищені Законом про авторське право та не можуть бути використані третіми особами у комерційних цілях.
Файли-заготовки можна завантажити на сторінках блогу у попередніх публікаціях.